Історія створення протоколу ТССС
Програма Tactical Combat Casualty Care (TCCC) розпочалася як інноваційна програма медичних досліджень для забезпечення догляду за пораненими на полі бою. Ідея TCCC зародилася після усвідомлення, що основною причиною смерті на полі бою є кровотеча з кінцівок, яку можна ефективно зупиняти за допомогою джгута. Тобто її можна було б запобігти. Програма була ініційована у 1993-1996 роках як спільний проєкт медичного персоналу спецпідрозділів та Університету Збройних Сил США.
Перший варіант TCCC розробили в рамках досліджень морських котиків ВМС США. Вони також охоплювали інші медичні інновації, проте основним напрямком залишалося лікування бойових травм. У 1992 році виявилося, що існуючі методи медичної допомоги на полі бою застарілі й неефективні. Важливою проблемою було те, що медики не використовували джгути, вважаючи, що це може спричинити пошкодження кінцівок. Однак медичні спостереження показали, що саме це упущення призвело до великої кількості смертей, які можна було запобігти, під час війни у В’єтнамі.
Програма TCCC змінила цю практику. Джгути стали основним засобом контролю кровотеч. Також було змінено підхід до інших аспектів догляду за пораненими: переглянуто методи ресусцитації, аналгезії, а також введено антибіотики та нові підходи до інфузійної терапії. Основною інновацією програми стала ідея поєднання тактики бою та медицини, тобто забезпечення найкращої медичної допомоги з урахуванням тактичної ситуації.
У 1996 році перший набір інструкцій TCCC був опублікований як додаток до журналу "Military Medicine". Цей документ пропонував поділ на три фази надання допомоги: допомога під вогнем, тактична допомога в полі та евакуація поранених. Ключовою рекомендацією стало використання джгутів для зупинки небезпечних кровотеч. TCCC також відмовився від багатьох застарілих методів, таких як внутрішньом’язове введення морфіну, на користь більш сучасних та ефективних підходів.
Завдяки впровадженню цих змін, TCCC став основою для сучасного лікування травм на полі бою. Організація почала співпрацю з цивільними медичними установами, включаючи Національну асоціацію техніків швидкої допомоги та Комітет хірургів Американського коледжу.
Починаючи з 2001 року, TCCC значно змінився у зв’язку з двома подіями. Першою стало створення Комітету з TCCC при Інституті оперативної медицини ВМС завдяки зусиллям капітанів Дуга Фріра та Стіва Гібнера. Другою подією став початок війни в Афганістані після терористичних атак на Всесвітній торговий центр у Нью-Йорку та Пентагон 11 вересня 2001 року.
Це все суттєво вплинуло на розвиток TCCC, зокрема на його впровадження в реальних бойових умовах. TCCC продовжив еволюцію, спираючись на досвід бойових операцій, що дозволило зробити процес надання медичної допомоги ще більш ефективним на полі бою, допомагаючи рятувати життя військовослужбовців у сучасних збройних конфліктах.
На жаль, наразі вагомий внесок у трансформацію програми робить саме Україна. Окрім того, зараз на тестуванні у Комітету знаходиться кілька українських турнікетів, які, можливо, доповнять список рекомендованих засобів для зупинки кровотеч.
